- проволікатися
- —————————————————————————————проволіка́тисядієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
проволікатися — а/юся, а/єшся, недок., проволокти/ся, очу/ся, о/чешся і проволочи/тися, лочу/ся, ло/чишся, док. 1) перев. док. Тягнучись, повільно переміщатися по поверхні чого небудь. 2) розм. Дуже повільно рухатися (від старості, утоми і т. ін.). 3) розм. Дуже … Український тлумачний словник
проволоктися — див. проволікатися … Український тлумачний словник
проволочитися — див. проволікатися … Український тлумачний словник
минати — I = минути 1) (пересуваючись, залишати позаду / збоку; іти, їхати, пливти, летіти не зупиняючись, не звертаючи уваги), о(б)минати, о(б)минути, поминати, поминути, проминати, проминути, лишати, лишити (у сполуч. зі сл. за собою ) Пор. обминати I… … Словник синонімів української мови
зволікати — 1) (з чим і без додатка повільно робити що н., не поспішати з чимось), тягти, тягнути, затягувати (що, з чим і без додатка), баритися (з чим і без додатка), зволікатися, проволікати (що й без додатка), марудити, м ятися, чухатися 2) див. згрібати … Словник синонімів української мови